Право на освіту: проблеми з інклюзивною освітою та доступністю під час COVID-19

15-17 червня 2021 року у м. Нью-Йорк, США делегація України взяла участь у 14-ій сесії конференції держав-учасниць Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Урядова уповноважена з прав осіб з інвалідністю Тетяна Баранцова мала нагоду виступити на засіданні круглому столу  по темі: Право на освіту: проблеми з інклюзивною освітою та доступністю під час COVID-19 і поділитись ситуацією, що відбувається в Україні в сфері освіти.

«За останні 5 років, освіта – це сфера, в якій відбувся значний прогрес в Україні. Зокрема, прийнято сучасний закон про освіту, а також оновлено нормативно-правову базу. Так, дітям з інвалідністю на національному рівні гарантовано доступ до освіти на всіх освітніх етапах на рівні з іншими, а також передбачено створення належних умов доступності, забезпечення необхідними засобами для навчання, передбачено введення посади асистента вчителя в інклюзивному класі тощо. І справді, щорічне збільшення дітей з інвалідністю, які охоплені інклюзивним навчанням, свідчить про те, що держава рухається в правильному напрямку, проте, в багатьох випадках, інклюзія існує лише на папері, а можливість отримати якісну освіту, в більшості залежить від можливостей та зусиль батьків дітей з інвалідністю.

Відкритими залишаються питання неухильного дотримання державних будівельних норм щодо доступності під час реконструкції чи будівництва закладів освіти; підготовка фахівців для роботи в інклюзивних класах; забезпечення дітей з інвалідністю достатньою підтримкою під час отримання освітніх послуг; надання усіх необхідних дитині послуг за місцем проживання.

На жаль, сфера освіти, як спеціальної, так і інклюзивної, виявилась неготовою до дистанційного навчання, яке було запроваджене під час карантинних обмежень, пов’язаних з COVID-19.

Реагуючи на відповідні виклики, мною було проведено низку нарад з представниками Міністерства освіти і науки України, представниками місцевих органів освіти, педагогами, представниками неурядових організацій, батьками та учнями з інвалідністю з метою виявлення тих перешкод, які ускладнили отримання освіти в карантинних умовах.

Так, родини, які виховують дітей з інвалідністю, в переважній більшості, позбавлені можливості самостійно придбати сучасну техніку (комп’ютер чи необхідний телефон), а отже освіта для їх дітей в умовах карантину була недоступною. Ситуація із доступом до швидкісного інтернету, особливо в сільській місцевості та прифронтовій зоні, також є дуже складною.

Під час проведення відповідних нарад, мною було виявлено, що педагоги не були готовими до дистанційної роботи з дітьми з інвалідністю, а відповідна підготовка для них не проводилась.

В умовах карантинних обмежень психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами були призупинені, що призводило до втрати такими дітьми соціальних навичок.

За даними громадських організацій, запропоновані електронні платформи для здобуття освіти, електронні підручники та відеоуроки є недоступними для дітей з різними видами інвалідності. Наприклад, уроки «Всеукраїнської школи онлайн» виявились недоступними для дітей з порушеннями слуху.

Мною, як Урядовою уповноваженою з прав осіб з інвалідністю, було запропоновано включити низку заходів до стратегічних документів, які розроблялись на національному рівні, зокрема до «Плану заходів щодо посилення підтримки людей з інвалідністю в період пандемії, мінімізації її наслідків для найменш захищених категорій громадян» та до «Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року», а також було надано пропозиції щодо встановлення вимог доступності до Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти.

Розуміючи, що ситуація все ж таки змінюється найкраще, мною заплановано проведення кількох нарад, до яких будуть залучені усі регіони України, під час яких будуть підбиті підсумки навчального року, оскільки найголовнішим завданням є підготовка до наступного навчального року, який має стати більш ефективним для дітей з інвалідністю».